14 січня о 9.00 годині ранку в  храмі “Всіх Святих землі Української” відбулась Святкова Божественна Літургія, яку очолив настоятель храму митр.прот. Володимир Марущак.

Після служби митр.прот. Володимир виголосив проповідь в якій зазначив:

” Сьогодні нас об’єднали у церкві дві величні події, два величних свята. Перша подія – це Обрізання Господнє. Воно носить собою більш сакральне, символічне значення, бо під час обрізання восьмиденному маленькому Месії, було дано ім’я, те яке було сповіщене ще старозавітніми пророками. І символічна ця подія ще тому, що так як говорив Господь, що спасіння прийде від Авраама (а обрізання почалося саме з часів Авраама), де Господь складаючи з ним завіт говорить про те, що його нащадків буде так багато, як на небі зірок і звідти прийде Месія і Спаситель Світу. 

І друга подія – це день пам’яті двох великих святих, – Святителя Василія Великого, архієп. Кесарії Каппадокійської та Святителя Петра Могили, митрополита Київського і Галицького та всієї Руси-України. Це дві великих постаті церкви. Одна постать, Василій Великий, жив після часів апостольських, а Петро Могила – постать Середньовіччя. Але як один, так і другий надзвичайно багато трудились на ниві Христовій.

Чому, браття і сестри, церква вшановує святих? Адже  багато протестантів, беручи заповідь Божу, “не сотвори собі ідола”, відкидають шанування ікон і шанування святих. Церква шанує святих, тому що ці люди, за часу свого життя, прославляли Бога, а після їхньої смерті – Бог прославив їх. Тому для нас вони є зразком у нашій життєдіяльності.

Ми, сьогодні, з вами звершили Літургію, яка була написана Василієм Великим. В ній тексти  прохальні фактично всі однакові, тільки молитви, які священник читає у вівтарі, вони є значно довшими. Цю Літургію ми також з вами будемо звершувати у часі Святого і Великого Посту. Якщо ми візьмемо родину Василія Великого, то побачимо, що з його сім’ї п’ятеро чоловік, рідних по його крові, церква пречислила до лику святих. Це говорить про  рівень їхнього благочестя, віри в Бога і рівень їхнього життя. 

Також прикладом для нас є життя Святителя Петра Могили. Він заснував Києво-Могилянську Академію, упорядкував требник, яким церква користується до сьогоднішнього дня. І хоча по крові він був молдованином, але більшість свого свідомого життя прожив на Україні, турбувався про український народ і про українську церкву, за що був обраний митрополитом на Київську кафедру.

Тому для нас, цей день є також знаменним. Чим він знаменний?

Так як відроджується наша держава, переборюючи всі “негаразди”, які ми переживаємо, ми маємо надію на те, що кожен із нас переродиться і переродиться наше суспільство у кращій бік. Тому що стан в якому ми знаходимось, – це стан до якого нас довів гріх. Гріх одноосібний (однієї людини) і гріхи всього суспільства, де через підмінні поняття людина для себе обрала інші цінності, не ті яким вчить нас церква. Отже, борімося з гріхом, як закликає нас Христос…

 

Categories: Новини

Leave a Reply


Ліміт часу вичерпаний. Будь ласка, перезавантажте CAPTCHA.